Як стати успішним трейдером? Інтерв’ю з Джеком Швагером
Інтерв’ю з Джеком Швагером (Jack Schwager) провів Вілл Ортел (Will Ortel).
Вілл: Як ви вважаєте, Джек, хто такий трейдер?
Джек: Для мене трейдер – це перш за все той, хто готовий відкривати позиції як на зниження, так і на зростання, у кого немає схильності до довгих позицій. Це перша важлива складова поняття «трейдер».
Наступна – це, мабуть, готовність шукати нові позиції частіше, ніж той, кого можна назвати «довгостроковим інвестором». Такими є ключові складові.
Пам’ятаю, коли я прийшов до Джима Роджерса, щоб взяти у нього інтерв’ю для першої книги серії «Маги ринку», як тільки я переступив поріг маєтку, він заявив: «Не знаю, навіщо вам брати у мене інтерв’ю, я ж не трейдер».
Такими словами він мене зустрів. Я сказав: «Так, я знаю, що ви займаєтеся довгостроковими інвестиціями, але для мене ви трейдер, оскільки відкриваєте як довгі, так і короткі позиції».
Я звертаю увагу на принцип прийняття рішень. Для мене людина, яка міркує про те, коли відкривати і закривати позицію або входити в протилежному напрямку, є трейдером. На противагу цьому довгостроковий інвестор може розміркувати таким чином: «Я хочу вкласти 50% своїх коштів в акції. Чи не купити мені який-небудь індекс і почекати 40 років».
У цьому немає нічого поганого, але це не трейдинг.
Вілл: Що роблять успішні трейдери, для того щоб виробити свій підхід до ринку? Що, на вашу думку, відрізняє їх від інших?
Джек: Новачки схильні вважати, що існує якийсь єдиний вірний підхід, що потрібно просто знайти якусь правильну формулу, єдину вірну торговельну техніку. Саме тому книги з назвами типу «Як я заробив мільйон доларів, торгуючи на фінансових ринках» завжди добре продаються.
Насправді все не так. Не існує єдиного методу, який працював би постійно. Якби він існував, то швидко перестав би працювати, тому що всі б стали його використовувати.
Кожен повинен знайти свій підхід. Існує безліч торгових технік, є люди, які, як і той самий Роджерс, зневажають технічний аналіз. За словами Роджерса, відомі йому люди, які заробляють на технічному аналізі, це ті, хто продає свої послуги з технічного аналізу. Така його думка.
З іншого боку, є люди на кшталт Мартіна Шварца, що досягли феноменальних результатів. Шварц каже: «Я десять років займався фундаментальним аналізом, але розбагатів завдяки технічному».
Повірте, Роджерс нізащо не сколотив би капітал на технічному аналізі, а Шварц – на фундаментальному. Проте, і той, і інший досягли успіху.
Мені іноді пишуть: «Яку торгову стратегію ви можете порекомендувати?» Це все одно що запитати: «Я хочу купити дорогий костюм. Який розмір мені обрати?» Звідки мені знати? У вас може бути зріст два метри або метр шістдесят п’ять – я цього не знаю, тому не можу відповісти на це питання. На це питання немає відповіді. Не існує костюма, який підійде кожному. І так само необхідно думати про трейдинг. Не існує торгової стратегії, яка підійшла б усім.
Ключова ідея – кожен повинен знайти свій метод. Справа не тільки в виборі між фундаментальним і технічним аналізом, або між короткостроковим та довгостроковим трейдингом. Чи хочете ви торгувати акціями? Ф’ючерсами? Валютами? І тому подібне, варіантів багато.
Це пошук, еволюційний процес. Ніхто не дасть вам відповідь, як саме потрібно торгувати, шляхів багато. Вибирати вам.
Вілл: Чи достатньо, так би мовити, «підібрати відповідний розмір»?
Джек: У вашому підході має бути якась конкурентна перевага. Недостатньо просто знайти підхід, з яким вам комфортно. Нехай він здається логічним. Нехай на папері він здається раціональним, але цього може бути недостатньо для того, щоб робити гроші на фінансових ринках. Торговий підхід повинен працювати, а працювати часто може те, що суперечить логіці.
Ви повинні відчувати впевненість в тому, що розроблений вами підхід дійсно працює. Я не маю на увазі, що це повинна бути буквально машина для виробництва грошей, ні. Я лише хочу сказати, що в довгостроковій перспективі ваш прибуток повинен перевищувати витрати, в цьому може полягати перевага.
Вілл: А як щодо ризик-менеджменту?
Джек: Це дуже важливо, але я хотів би зауважити, що все перераховане наведено в хронологічному порядку, а не в порядку важливості. Спочатку ви виробляєте метод, який підходить вашому типу особистості. Цей метод повинен володіти конкурентною перевагою. Потім, коли ви застосовуєте його на практиці, процес планування операції повинен включати в себе ризик-менеджмент.
Ваш торговий підхід може бути відмінним, але якщо ви несерйозно ставитесь до управління ризиками, то можете втратити все.
У трейдингу декілька безглуздих помилок можуть знищити плоди багатьох років наполегливої праці. Погодьтесь, ніхто не захоче, щоб одна-дві помилки перекреслили його кар’єру трейдера. Практично кожен трейдер з тих, у кого я брав інтерв’ю, говорив, що ризик-менеджмент важливіше принципів входу в ринок і виходу з нього.
У вас може бути відмінний торговий план, набір ключових компонентів торгової стратегії, але це абсолютно нічого не означає, якщо ви не застосовуєте їх на практиці. Це можна назвати дисципліною.
Трейдеру потрібна залізна дисципліна для того щоб наполегливо слідувати своєму торговому підходу, використовувати правила управління ризиками, і не звертати з цього шляху. Деякі угоди можуть лякати або відштовхувати, але якщо вони відповідають вашому торговому плану, ви повинні їх відкривати.
Може бути й таке, що відповідно до вашого торгового плану, або принципів управління ризиками необхідно вийти з ринку. І нехай вам не хочеться цього робити, але це ваш торговий підхід і ваші принципи управління ризиками, тому це необхідно зробити. Трейдеру потрібна сувора дисципліна.
Вілл: Отже, розуміння своїх слабких і сильних сторін та конкурентної переваги, вміння управляти ризиками та залізна дисципліна – такі характерні риси успішних трейдерів?
Джек: Ще одна характерна риса успішних трейдерів – це гнучкість. Вони здатні миттєво змінюватися. Вони можуть активно вести бичачі торги, але якщо щось змусить їх змінити свою думку про ринок, в одну мить перетворюються на ведмедів. Така здатність змінювати свою точку зору, замість того, щоб сподіватися на правильність своєї позиції, є найважливішим аспектом.
Це властиво багатьом трейдерам. Одного разу я спостерігав, як Пол Тюдор Джонс утримував бичачі позиції на ринку акцій, а всього через два тижні був активним ведмедем.
Вілл: Окрім тих характеристик, які ми обговорили, чи є ще якісь відмінні риси успішних трейдерів? Може бути щось у зовнішності? Або, наприклад, всі успішні трейдери закінчили Гарвардську школу бізнесу?
Джек: Ні, звичайно, деякі вчилися в Прінстоні. Це радше характерно для світу сучасних хедж-фондів, але навіть тут все це менше впливає на працевлаштування. Те, що у випускників університетів «Ліги плюща» більше шансів потрапити в хедж-фонд – це скоріше стереотип.
Звичайно, серед менеджерів хедж-фондів багато таких випускників, але мені доводилося брати інтерв’ю у зовсім різних людей. Деякі з них взагалі свого часу покинули навчання, не всі успішні люди отримали якісну освіту.
У трейдингу інтелект оцінюється інакше. У деяких випадках все залежить від принципів прийняття торгових рішень, якщо мова йде про складні алгоритмічні підходи, то ступінь кандидата математичних наук може бути корисною. Безумовно, в цьому бізнесі зустрічаються дуже розумні люди з високим IQ.
Але є й інші трейдери без освіти, які можуть взагалі не використовувати математику. Вони просто добре відчувають ринки і вміють вилучати з величезної кількості фактів те, що їм потрібно.
Гарний приклад – Майк Маркус. Він зовсім не дурний, отримав магістерський ступінь з психології, але з математикою ніколи не ладнав. Не пам’ятаю точно, розповів мені про це сам Маркус або хтось інший з Commodities Corporation, але тим не менш. Хельмут Веймар якось написав книгу про аналіз ринку какао. Маркус сказав, що книга настільки складна, що він «не зрозумів навіть обкладинку».
Тут можна розповісти й одну особисту історію. Я познайомився з Маркусом, коли вперше отримав посаду аналітика на Уолл-стріт. Він якраз добровільно звідти пішов, щоб стати трейдером.
Отже, я познайомився з ним, коли він уступив мені свою посаду аналітика, щоб самому стати трейдером. Ми з ним тоді трохи поспілкувалися і протягом декількох наступних років іноді зустрічалися за обідом, поки він не переїхав з Нью-Йорка в Малібу.
Так ось, я пам’ятаю один випадок з часів своєї роботи аналітиком. Я тоді займався фундаментальним аналізом різних ринків, у тому числі ринку бавовни. Будучи економістом за освітою, я виконав весь необхідний базовий аналіз, вивчив поведінку всіх ринків післявоєнного періоду і прийшов до висновку, що лише три або чотири відповідають визначенню вільних.
У попередні роки урядові програми істотно викривляли ціни, тому не можна було точно сказати, наскільки глибокою може бути корекція ринку. Придатними для аналізу залишалися дані за три або чотири роки, але цього було недостатньо, щоб отримати об’єктивну думку про ціни.
Однак на той момент я прийшов до висновку, що ринок знаходиться в самому активному бичачому русі з усіх, які нам доводилося бачити на вільних ринках. Ціни тоді були десь на рівні 25 центів, а абсолютний максимум становив приблизно 35. Я вважав, що після цієї позначки ціні зростати нікуди. Такі були мої прогнози, і вони самі по собі були цілком логічні.
Одразу і виявилася різниця між людиною на зразок мене, яка мислить аналітично, та Маркусом. Ми зустрілися з ним за обідом, коли я почав відкривати короткі позиції на ринку бавовни. Ринок наближався до позначки, яку я вважав максимумом.
Маркус тоді сказав: «Ні, ціна підніметься набагато вище». Він вважав так оскільки це був перший рік, коли Китай виступав в якості покупця бавовни. На ринок бавовни впливають тисячі чинників, проте він розумів, що саме цей – Китай вперше був покупцем – міняв все.
Він був абсолютно правий. Бавовна не зупинився ні на 35, ні на 45, ні на 55. Ринок виріс до 99 центів – це була найвища ціна на бавовну з часів Американської громадянської війни. Маркус все зробив правильно і збив на цьому русі ринку цілий статок. Незважаючи на те, що я зробив набагато більше аналітичної роботи, у величезному обсязі інформації він зміг побачити той єдиний факт, який по-справжньому мав значення.
Щоб стати успішним трейдером, необов’язково бути Девідом Шоу або Едвардом Торпом. Підхід Маркуса працював на нього, і це приклад не академічного, але інтуїтивного ринкового інтелекту.
Вілл: Що б ви порадили непрофесіоналам, які хочуть зайнятися трейдингом?
Джек: Почати слід з читання. Я не можу сказати, що саме потрібно читати. Просто вивчайте інформацію в інтернеті або сходіть в книжковий магазин, якщо такі ще залишилися.
Це вже свого роду виклик. Як би ви це не робили, просто вивчайте різні підходи. Придивляйтеся до них. Намагайтесь зрозуміти, що найбільше підходить саме вам. Так ви знайдете те, до чого вас тягне. Як тільки ви зрозумієте це, сфокусуйтесь та почніть більше читати на цю тему.
Потім самостійно обмірковуйте прочитане. Поміркуйте про те, як би ви могли застосувати це на ринку. Спостерігайте за ринком. Спробуйте застосувати різні торгові підходи.
Поступово у вас виробиться набір торгових принципів, певні правила, план входу в ринок і виходу з нього, принципи управління ризиками. Коли все це у вас буде, торгуйте на демо рахунку. Це далеко не те ж саме, що реальний трейдинг, тому він позбавлений емоційної складової, але він також дозволяє перевірити, чи працює ваш торговий підхід, чи гідний він уваги.
Якщо вам здається, що все гаразд, почніть торгувати, використовуючи невелику суму. Так ви зможете відчути емоції, які відрізняють реальну торгівлю від трейдингу на демо-рахунку. Я раджу починати саме з невеликих сум, тому що більшість новачків втрачають свої перші гроші.
За досвід в трейдингу не обов’язково дорого платити. Якщо на ринку можна отримати урок за $500, то не потрібно витрачати $50000.
І, звичайно, якщо ви успішно торгуєте, використовуючи невеликі суми, почніть поступово збільшувати торговий капітал, якщо це не завдає вам дискомфорту. Такий вектор розвитку я можу порекомендувати.
Стаття є одним з матеріалів циклу «Інтерв’ю з трейдерами».